Description
У статті досліджено проблему взаємозв’язку між символами, значеннями, рольовою поведінкою та інтерналізацією ідентичностей в низці символічно-інтеракціоністських концепцій. В ході такого дослідження нами було визначено, що досвід символічних інтеракцій є водночас і досвідом виконання певних ролей, і закріплення ідентичностей, складниками, і поведінковими продовженнями яких є ці ролі. Адже, саме концепція «дзеркального Я», розроблена Ч.-Х. Кулі, пов’язує символи, значення, дзеркальне Его та побудову ідентичностей. Сприйняття інших (соціальна перцепція) утворює задзеркалля
«Я» – простір уяви, в якому особа розвиває свою Я-концепцію з урахуванням того, як, на її думку, її сприймають інші. В концепції задзеркалля існує припущення щодо того, що інші можуть бачити нас по-справжньому, а отже, виносити щодо нас певні судження та розуміти значення конструйованих нами символів. Таким чином, особа починає ставитись до себе крізь призму цих уявних суджень та оцінок, піддаючись, на основі цих уявлень в задзеркаллі, соціальному впливу інших.
Згідно цього, ми прийшли до думки про те, що символічно-інтеракціоністське розуміння ідентичності у соціології є фокусованим на низках символів, значень та символічних інтеракцій у побудові ідентичності при виконанні соціальних ролей. Оскільки репертуари соціальних ролей є множинними, то і ідентичності не є фіксованими, а радше динамічними складниками символічних інтеракцій з іншими людьми, реінтерпретації значень, які приписуються символам, та інтерналізації соціальних ролей.