Description
Стаття присвячена аналізу соціально-психологічної допомоги українським дітям, котрі змушені були покинути свою батьківщину через війну та знайшли притулок в Італії. Основна мета дослідження полягає в систематизації основних векторів інтеграційних та адаптаційних програм, спрямованих на забезпечення психологічної та соціальної допомоги українським дітям, які виїхали до Італії під час війни. У процесі дослідження були використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняльного та систематичного вивчення програм підтримки. Результати дослідження показують, що більшість українських дітей, які виїхали до Італії, зазнали позитивного впливу від участі в соціально-психологічних програмах, що включали адаптаційні курси, психологічну підтримку та інтеграцію в освітній процес. Основними векторами допомоги стали культурна адаптація, мовне навчання, психологічна стабілізація та соціалізація. Значення громадських і неприбуткових організацій у процесі підтримки біженців виявилося надзвичайно великим, оскільки саме ці організації надали найбільший обсяг допомоги та ініціатив, спрямованих на забезпечення благополуччя дітей у нових умовах. Серед організацій, які відіграють ключову роль у забезпеченні соціально-психологічної допомоги українським дітям-біженцям в Італії, варто виділити Sos Villaggi dei Bambini, «Рідні», AVSI та Caritas Ambrosiana. Їхня робота охоплює широкий спектр послуг, від організації освітніх програм і психологічної підтримки до надання притулку та забезпечення базових потреб. Завдяки зусиллям цих організацій діти не тільки отримують необхідну допомогу для адаптації до нового середовища, але й зберігають зв’язок зі своїм культурним корінням через навчання мови та знайомство з традиціями. Ці зусилля сприяють їхньому психологічному відновленню та соціальній інтеграції, що є вирішальним для подолання наслідків війни та побудови стійкого майбутнього.