Поняття «інтернальність» використовується для позна¬чення одного з двох полюсів локусу контролю — біполярно¬го концепту, запровадженого американським психологом Дж. Роттером. Дослідник звернув увагу на те, якими чин¬никами люди пояснюють свої успіхи й невдачі, на підставі чого виокремив два типи локалізації контролю: інтерналь- ний (від англ. internal — внутрішній) та екстернальний (від англ. external — зовнішній). Інтернали пов’язують позитивні та негативні події життя з наслідками власних вчинків, а екс- тернали перекладають відповідальність на випадок, долю чи значущих осіб (Rotter, 1966). У межах розробленої Дж. Рот¬тером теорії соціального научіння під інтернальністю розумі¬ється генералізоване очікування успіху як результату влас¬них зусиль, а не збігу обставин чи сторонньої допомоги. Таке узагальнення формується внаслідок аналізу людиною мину¬лого досвіду, згідно з яким активна, самостійна поведінка здебільшого отримує позитивне підкріплення, тобто призво¬дить до успіху (Rotter, 1982).
Назва
Зміст і результати впровадження програми формування інтернальності як чинника готовності майбутніх психологів до особистісно-професійного саморозвитку
