Description
Адитивні технології дають чимало можливостей для удосконалення діяльності в різних сферах, проте особливості вивчення їхньої роботи та застосування в навчальному процесі студентів, які навчаються за освітніми програмами з дизайну, досліджені мало. Мета цього дослідження – розробити методи впровадження адитивних технологій у навчальний процес підготовки майбутніх графічних дизайнерів та перевірити їхню ефективність. Для досягнення мети використано методологію змішаного дослідження. У дослідженні взяли участь студенти та викладачі Хортицької національної академії. За допомогою відеоконференцій, дискусій між викладачами розроблено та узгоджено впровадження курсу «Адитивні технології» в навчальний процес (безпосереднє вивчення особливостей 3D-друку та моделювання) і способи застосування адитивних технологій під час вивчення інших предметів. Досліджено, що до експерименту студенти практично не мали досвіду навчання чи роботи з адитивними технологіями, на основі чого складено навчальний план курсу. Вивчено оцінку студентів щодо якості навчання за шкалою «Інструктивно-методичне дослідження мотивації» до та після експерименту. Розроблено анкету, яка дає змогу вивчити думку студентів щодо ефективності використання адитивних технологій у роботі графічного дизайнера, їхні враження від методів впровадження адитивних технологій у навчальний процес. За результатами опитування з’ясовано, що більшість студентів високо оцінили вплив застосування адитивних технологій у роботі графічного дизайнера та вважають, що їх вивчення є необхідним для ефективного навчання та праці у майбутньому. Студенти також високо оцінили вміння викладачів щодо застосування адитивних технологій у навчальному процесі. Методи впровадження адитивних технологій, запропоновані в дослідженні, можна використовувати під час навчання здобувачів вищої освіти напряму 02 ‒ Мистецтво, ураховуючи особливості навчальних планів. Має перспективи також використання адитивних технологій для виконання проєктних робіт, проходження практики з використанням адитивних технологій, захист кваліфікаційних робіт з виготовленням об’єктів у реальному часі.