Share this on facebook

CODEN

Шестисимвольний буквенно-цифровий бібліографічний код, що забезпечує чітку, унікальну та однозначну ідентифікацію посилань на конкретні роботи з журналів та видань, що продовжуються (наприклад, таких, як праці конференцій). На даний момент CODEN широко поширений у науковому співтоваристві як система опису посилань у періодиці технічної та, особливо, хімічної тематики. З 1975 року Міжнародна служба CODEN стала частиною Chemical Abstracts Service (CAS) та відповідає за подальший розвиток системи. Зараз CODEN автоматично присвоюється всім публікаціям, що потрапляють до CAS, а також частині публікацій, не пов’язаних із хімією.

DOI (Digital Object Identifier)

Ідентифікатор цифрового об’єкта (також використовується словосполучення цифровий ідентифікатор об’єкта, ЦІО) — стандарт позначення представленої мережі інформації про об’єкт. Суть та зміст об’єкта можуть бути будь-якими, але в більшості випадків ідентифікатор присвоюється об’єктам, які містять науково-технічну інформацію (наприклад, статтям з журналів в електронному вигляді). Інформація, що міститься в DOI електронного документа, містить покажчик його місцезнаходження (наприклад, URL), його ім’я (назва), інші ідентифікатори об’єкта (наприклад, ISBN для електронного образу книги) та асоційований з об’єктом набір даних, що описують його (метаданих) у структурованому та розширюваному вигляді. Часто є одним із пошукових полів у реферативно-бібліографічних базах даних.

Детальніша інформація про DOI:

• International DOI Foundation
• CrossRef, офіційний DOI® link registration agency for scholarly and professional publications
• Norman Paskin (2010). “Digital Object Identifier (DOI®) system”. Encyclopedia of Library and Information Sciences (Taylor & Francis Group). DOI: 10.1081/E-ELIS3-120044418

H-index (критерий Хирша)

Наукометричний показник, запропонований у 2005 р. американським фізиком Хорхе Хіршем (університет Сан-Дієго, Каліфорнія) як альтернатива сумарному числу посилань на роботи вченого. Для визначення індексу Хірша статті конкретного вченого (або групи вчених, або організації і навіть країни в цілому) мають у своєму розпорядженні порядок зменшення кількості посилань на них. Далі визначають статтю, номер якої збігається із числом її цитувань. Це і є індекс Хірша. Наприклад, якщо індекс Хірша дорівнює 20, то автор має, принаймні, двадцять статей, остання з яких цитувалася не менше 20 разів. Загальна цитованість попередніх, більш цитованих 19 статей списку визначення індексу значення немає. Індекс Хірша може обчислюватися з використанням безкоштовних загальнодоступних наукометричних баз даних, так і платних. Слід зазначити, що індекс Хірша, підрахований для однієї й тієї ж людини з використанням різних баз даних, буде різний — як і інші наукометричні характеристики, він залежить від області охоплення обраної бази даних. Крім того, індекс Хірша може підраховуватися з врахуванням та без урахування самоцитування.

IFLA

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій (International Federation of Library Associations). Неурядова професійна некомерційна організація, заснована 1927 року у Единбурзі. У 1929 році було прийнято статут, штаб-квартира знаходиться в Гаазі. Головна функція – заохочення, підтримка та сприяння дослідженням; розвиток усіх аспектів бібліотечної роботи; надання отриманих даних бібліотечній спільноті.

ISBN

Міжнародний стандартний книжковий номер (англ. International Standard Book Number) – унікальний номер книжкового видання. ISBN є елементом вихідних даних. Кожна нова книга, кожне її перевидання, переклад іншою мовою або випуск у новому оформленні повинні мати свій міжнародний стандартний номер.

ISSN

Міжнародний стандартний серійний номер (англ. International Standard Serial Number) — унікальний номер, що дозволяє ідентифікувати будь-яке періодичне видання незалежно від того, де воно видане якою мовою, якою носієм. Є елементом вихідних даних періодичного видання.

JIF(Journal Impact Factor)

Імпакт-фактор наукового журналу є мірою, що відображає середню кількість цитувань статей опублікованих у цьому журналі останнім часом. Він часто використовується визначення відносної авторитетності журналу. Чим вищий імпакт-фактор, тим вищий рівень авторитету журналу. Показник не враховує відмінностей у особливостях традицій та практики цитування статей залежно від предметної галузі. Тому дозволяє адекватно порівнювати рівень журналів різних тематик. Показник був розроблений Юджином Гарфілдом, засновником американського Інституту Наукової інформації (Institute for Scientific Information – ISI). Розраховується виходячи з інформації про статті у журналах, які у основну колекцію реферативної бази даних Web of Science. Показник розраховується щорічно з 1975 року, результати публікуються у спеціальних звітах ISI, які звуться Journal Citation Reports. На даний момент права на поширення всієї інформації ISI належать компанії Thomson Reuters.  Докадніше.

ORCID(Open Researcher and Contributor ID)

Це реєстр унікальних ідентифікаторів вчених і водночас відповідний метод, який пов’язує дослідницьку діяльність із цими ідентифікаторами. ORCID ID являє собою номер із 16 цифр, узгоджений зі стандартом ISO (ISO 27729). Крім цифр від 0 до 9, ідентифікатор може містити велику літеру X, що представляє число 10. ORCID ID – це URI, тому відображається як адреса виду http://orcid.org/xxxx-xxxx-xxxx-xxxx. ORCID є унікальним завдяки своїй незалежності від наукових дисциплін та національних кордонів, а також взаємодії з іншими системами ідентифікації. Основна мета створення ORCID – вирішити проблему ідентифікації вчених з однаковими іменами та прізвищами.

УДК

Універсальна десяткова класифікація – універсальна комбінаційна класифікаційна система, розроблена П.Отле та А.Лафонтеном на основі таблиць Десяткової класифікації М.Дьюї. Центральною частиною УДК є основні таблиці, що охоплюють всю сукупність знання та побудовані за ієрархічним принципом поділу від загального до приватного з використанням цифрового коду десяткового.

SNIP (Source Normalized Impact per Paper — стандартное влияние источника на статью)

Показник, розроблений Центром CWTS (Centre for Science and Technology Studies) університету м. Лейден, відображає вплив контекстної цитованості журналу, що дозволяє безпосередньо порівнювати журнали різної тематики, зважаючи на частоту, з якою автори цитують інші джерела, швидкість розвитку впливу цитати та ступінь охоплення літератури цього напряму базою даних.

  • Lisa Colledge, Félix de Moya-Anegón at al. Serials – 23(3), November 2010 «SJR and SNIP: two new journal metrics in Elsevier’s Scopus».

SJR (SCImago Journal Rank)

Є рейтингом журналів, розробленим дослідницькою групою SCImago. Він дає можливість оцінити науковий престиж робіт вчених, виходячи з кількості вагомих цитат за кожен документ. Журнал наділяє власним «престижем» чи статусом інші журнали, цитуючи опубліковані у яких матеріали. Фактично це означає, що цитата із джерела з відносно високим показником SJR має більшу цінність, ніж цитата із джерела з нижчим показником SJR.

  • Lisa Colledge, Félix de Moya-Anegón at al. Serials – 23(3), November 2010 «SJR and SNIP: two new journal metrics in Elsevier’s Scopus».

MARC

MARC (Machine-Readable Cataloging – машиночитаема каталогізація) – група форматів машиночитаного каталогізаційного запису.Формат почав розроблятися Бібліотекою Конгресу США 1964 року. На основі цієї роботи та аналогічної роботи Ради з Британської національної бібліографії було створено та вперше опубліковано у 1968 році формат MARC.