Опис
У статті розглянуто методологічні концепти розвитку стресостійкості здобувачів освіти за-
гальноосвітніх навчальних закладів в умовах військових дій. Методологічні основи дослідження
розкрито через вивчення й аналіз наукових праць з психології, педагогіки та психології особистості,
узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду розвитку стресостійкості здобувачів освіти. Вра-
ховуючи сучасні концепції наукового пошуку, проблема дослідження розглянута у трьох методоло-
гічних ракурсах: – у психотерапевтичному ракурсі основними науковими ідеями, що зорієнтовані
на розвиток стресостійкості, є положення про використання методів раціоналізації майбутньої по-
дії, парадоксальної інтенції, когнітивної ретроспекції, позитивної акцентуації досвіду, установки на
стандартизовану схему осмислення стресових ситуацій; дихальних, релаксаційних, медитативних
технік, технік м’язового розслаблення; аутогенного тренування; вправ, спрямованих на відпрацю-
вання ефективних паттернів поведінки та навичок спілкування, методів гештальттерапії, прийомів
навіювання, вольової мобілізації тощо; – у ракурсі педагогіки основоположними є принципи ціле-
спрямованості, багаторазового повторення, системності, диференціації та інтеграції; – у площині
психології особистості важливою є ідея впливу на особистісний, емоційний, когнітивний, мотива-
ційно-вольовий та поведінковий компоненти стресостійкості. Проаналізовані методи формування
самооцінки, розвитку впевненості у собі, розвитку емоційної стійкості, підвищення мотивації досяг-
нення, зниження емоційності, особистісної та ситуативної тривожності тощо.
Зазначено, що дотримання цих методологічних положень і принципів є необхідним мініму-
мом для розвитку стресостійкості здобувачів освіти загальноосвітніх навчальних закладів в умовах
військових дій.
