Стаття присвячена аналізу положень основних міжнародно-правових
актів, регулюючих питання боротьби з допінгом у спорті, визначенню
поняття допінгу, окресленню процедури допінг-контролю спортсменів,
а також наданню інформації щодо груп заборонених речовин та методів.
У статті аналізується історія допінгу у професійному спорті та спорті
вищих досягнень. Зазначено, що допінг застосовували ще в Стародавній
Греції, причому «заборонений плід» ставав все солодшим. Якщо на
початку ХХ ст. спортсмени часто використовували наркотики, алкоголь,
які дозволяли притупити почуття болю і втоми, то надалі стали
застосовуватися більш досконалі види допінгу, в тому числі анаболічні
стероїди - речовини, що впливають на людину на гормональному рівні.
У подальшому з’явилися ерітропоетіни (які збільшували витривалість і
силу), діуретики (які виводили рідину з організму, підвищували гнучкість
та маскували застосування спортсменом допінгу). Потім навчилися
переливати кров спортсменів, насичувати її киснем, спеціальними
речовинами, здійснювати інші маніпуляції із кров’ю. Залежно від виду
спорту вони можуть мати зовсім різні і навіть протилежні фармакологічні
дії: від психостимулюючого до транквілізуючого, від мочегонного до
кардіотропного впливу.
Назва
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БОРОТЬБИ З ДОПІНГОМ У СПОРТІ
Сергата, Н. С. Міжнародно-правове регулювання боротьби з допінгом у спорті / Н. С. Сергата, О. Г. Кий // Фізичне виховання та спорт. - 2022. - № 4. - С. 4 -11.
Видавець:
Запорізький національний університет
Ключові слова:
спорт вищих досягнень, допінг, підвищення працездатності, заборонені речовини, міжнародні нормативні акти, процедура допінг-контролю
