Опис
У статті розкрито лінгвістичні й методичні основи формування фонетичних
понять у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку на засадах
наступності й перспективності. Висвітлено особливості фонематичного
сприймання дітей різних вікових груп, зіставлено методичні підходи
до засвоєння фонетичних понять у дошкільному та шкільному віці в
період навчання грамоти. Проаналізовано рівень урахування Державним
стандартом початкової освіти дотримання лінгводидактичних принципів
наступності й перспективності.
З’ясовано, що звукову будову мови діти дошкільного віку засвоюють у
процесі практичного використання мови на мовленнєво-інформативному
рівні. Внутрішні узагальнення при цьому формуються неусвідомлено, без
вольових зусиль. У школі мовні явища стають предметом теоретичного
усвідомлення, спостереження з метою виділення їх істотних ознак.
Виявлено, що типовим недоліком підготовки дітей до школи є
недосконалість мовленнєвого слуху учнів-першокласників, зокрема
фонематичного, й артикуляційні вади. Вади усного мовлення
заважають першокласникам правильно засвоювати писемне мовлення.
Фонематичний слух є основою формування навички читання,
усвідомлених вимовних навичок, орфографічної навички. Недорозвиток
фонематичного слуху спричиняє незасвоєння дітьми співвідношення
між фонетичною та графічною системами мови, правил орфографії, що
базуються на фонетичному принципі правопису (уживання апострофа,
м’якого знака, подвоєння літер унаслідок фонетичного подовження
тощо), попереджає пропуск чи заміну літер на позначення звуків тощо.
Досліджено, що в шкільному навчанні змінюються методи та прийоми
навчання: провідними стають мовний аналіз, спостереження над
мовленням, роботою мовленнєвих органів та акустичними властивостями
звуків під час їх артикулювання. Повноцінний звуковий аналіз стає
можливим лише за умови сформованості слухового контролю на
фонологічному рівні. Роботу над звуковим аналізом у дошкільний період
проводять з опорою на наочність, використовуючи ігрові прийоми
роботи. У шкільний період навчання робота над звуковим аналізом слів
проводиться з опорою на кінестетичні відчуття, слуховий контроль,
фонематичне сприймання, наочно-образне мислення.
