У статті обґрунтовано необхідність мультипарадигмальної побудови
методології соціологічного дослідження функціонування шкіл-інтернатів за
рахунок поєднання позитивістського, біхевіористського, структурно-
функціонального, феноменологічного, соціально-психологічного, системного,
соціокультурного, аксіологічного, конструктивістського, соціально-
технологічного, інституціонального і неоінституціонального підходів.
Проаналізовано евристичне значення акторно-мережевої теорії
Л. Болтанські і Л. Тевено, яка з позицій неоінституціоналізму дозволяє
структурувати різні типи аргументації щодо оцінки ефективності
функціонування і доцільності реформування шкіл-інтернатів.
Назва
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ ІНТЕРНАТНОГО ТИПУ
1. Аза Л. О. Теоретико-соціологічний аналіз соціальних проблем
виховання : дис. ... доктора соц. наук : 22.00.01. – К., 1994. – 273 с.
2. Астахова В. И. Курс лекций по социологии образования : учеб.
пособие для студентов вузов. – X. : Изд-во НУА, 2009. – 464 с
Видавець:
Нова парадигма, випуск 132
Ключові слова:
школи-інтернати, реформування системи інтернатних навчальних закладів, методологія соціологічного дослідження, соціологія виховання, акторно-мережева теорія
