Особливості смисло-життєвих орієнтацій студентів соціономічних спеціальностей в умовах війни

Опис

У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей смисло-життєвих орієнтацій студентів соціономічних спеціальностей. Показано, з одного боку, необхідність у кваліфікованій допомозі населенню щодо подолання спровокованої війною смислової кризи та, з іншого боку, труднощі осмислення травматичного досвіду самими фахівцями та студентами допомагаючих професій. Теоретично з’ясовано професійно важливі особливості смисло-життєвих орієнтацій здобувачів вищої освіти із соціономічних спеціальностей, зокрема реалістичність, конструктивність та оптимальність. Емпірично виявлено, що в умовах війни найбільша частка здобувачів вищої освіти із соціономічних спеціальностей має середній рівень смисло-життєвих орієнтацій за загальною шкалою. На другому місці за ступенем поширеності – низький рівень. Приблизно чверть опитаних не вважає життя насиченим важливими подіями, не має чітких цілей та не вважає себе спроможними впливати на долю. Найменша частка респондентів має високий рівень смисло-життєвих орієнтацій. Щодо інших шкал тесту, найбільша частка опитаних з високим рівнем виявлена за шкалами «цілі життя» та «локус контролю –Я». Найбільше опитаних з середніми показниками виявлено за шкалами «результат життя» та «локус контролю – життя». Найбільше студентів з низьким рівнем виявлено за шкалою «процес життя». Третина опитаних не вдоволені своїм життям під війни, вважає його не цікавим та беззмістовним. Так результати можуть свідчити про недостатню готовність здобувачів вищої освіти до майбутньої професійної діяльності. Дані, отримані в ході дослідження, підтвердили гіпотези про існування статистично значущого зв’язку між показниками смисло-життєвих орієнтацій та віком респондентів, загальним показником сформованості смисло-життєвих орієнтацій та курсом навчання. Спростовано гіпотезу, що існує статистично значущий зв’язок між показниками сформованості смисло-життєвих орієнтацій та статтю респондентів. Для пояснення отриманих результатів доцільно встановити зв’язки показників смисло-життєвих орієнтацій з іншими особистісними властивостями.