Опис
У статті розглядаються психолого-педагогічні особливості
корекційної роботи з розвитку комунікативної функції дітей з розладами
аутичного спектру молодшого шкільного віку. Визначається, що порушення
комунікативної функції мовлення у аутичних дітей проявляється як:
нездатність повноцінно сприймати вербальну інформацію, неможливість
адекватно формулювати мовленнєве висловлювання, взаємодіяти з
оточуючими людьми відповідно до ситуації. Викладаються теоретичні основи
дослідження – праці науковців, в яких презентовано необхідні умови для
організації ефективного корекційного процесу з дітьми з розладами аутичного
спектру молодшого шкільного віку. Основна увага приділяється комплексному
підходу, що надає змогу розробити єдину стратегію цілісного впливу на дітей.
Підкреслюється значущість розробки індивідуального корекційного плану, що
враховує індивідуальні властивості дитини та необхідність участі дитини у
групових формах роботи, які є важливою умовою розвитку навичок соціальної
комунікації, засвоєння соціально прийнятих норм та правил поведінки тощо.
Наголошується, що застосування специфічних методів та методик, які
враховують закономірності онтогенезу та морфологічні особливості
центральної нервової системи дітей з аутизмом є необхідною умовою
організації корекційного процесу. Резюмується, що на сьогодні зібрано та
систематизовано значний досвід застосування методів та методик,
спрямованих на формування комунікативних функцій у дітей з розладами
аутичного спектру молодшого шкільного віку. Акцентується увага на
необхідності слідування певному алгоритму, що є необхідною умовою
ефективності корекційного процесу, при організації якого, з метою
формування певної комунікативної навички, слід враховувати необхідність
розроблення та впровадження серії однотипних вправ та ігор. Підкреслюється
важливість залучення родини та близького оточення дитини у корекційний
процес, що є об’єднуючою умовою, необхідною для розвитку комунікативних
функцій дітей з розладами аутичного спектру. Наголошується, що чітке
дотримання рекомендацій фахівців значно підсилює ефективність
корекційного процесу, спрямованого на нівелювання дефектів емоційної сфери
аутичних дітей.
