Концепт «соціальна практика» у сучасному українському соціологічному дискурсі

Description

У статті обґрунтовано необхідність та здійснено теоретико-методологічний аналіз концепту соціальної практики в контексті сучасного українського соціологічного дискурсу. Результати такого теоретико-методологічного аналізу репрезентовані у сформульованих ключових положеннях: про те, що категорія соціальної практики є базовою для соціологічної науки та є предметом досліджень незначної кількості українських вчених; про те, що із соціологічних позицій категорія соціальної практики розглядається як сукупність прийнятих у культурі (традиційних) способів діяльності, що має ритуальний характер та забезпечує стійку діяльність соціальних інститутів, як форма соціальної активності, процес-діяльність, що має перетворювальний соціальний характер, як функція-діяльність, спрямована на набуття позитивного соціального досвіду й реальної дії в суспільстві, як конкретні соціальні інститути; про те, що більшість науковців досліджувану категорію розглядають відповідно до діяльнісного підходу. На основі такого теоретико-методологічного аналізу соціологічного дискурсу автором було сформульовано власну позицію щодо змісту і суті концепту «соціальна практика»: це певний спосіб діяльності, який спрямований на набуття позитивного соціального досвіду, соціальної компетентності особами, які потребують реабілітації.
Проведений теоретико-методологічний аналіз концепту «соціальна практика» та сформована власна позиція на зміст та суть феномену дає можливість автору продовжити дослідження. Перспективними напрямками є продовження здійснення концептуалізації соціальної практики у руслі соціальної реабілітації, розробка прикладних аспектів досліджуваної проблеми.